Каталог предприятий

 

Управление цепочками поставок

30.07.2007

Запровадження практики побудови iнтегрованих ланцюжкiв поставок для державних пiдприємств

Оценка
Эксперты:
1.00
Анонимы:
0.00
Просмотров:
3535
Комментариев:
0
vmaevsky аватар
(рейтинг: 1.50/1.60)

Вiдносно визначення ланцюжка поставок бiльшiсть вiтчизняних та iноземних вчених вважають, що вона e лiнiйно впорядкована сукупнiсть  фiзичних та юридичних осiб1, серед якоi можливо видiлити постачальникiв рiзних рiвнiв: виробникiв, посередникiв, посередникiв, дистрибуторiв, споживачiв рiзних рiвней2.

Потреба працювати з кiнцевим споживачем по новiй схемi призвела до трансформацii традицiйних каналiв розподiлу в вертикальнi маркетинговi системи. Основна вiдмiннiсть полягаe в тому, що якщо в традицiйному каналi всi учасники працювали нарiзно, намагаючись забезпечити максимальний прибуток, то учасники вертикальноi маркетинговоi системи дiяли  як eдиний органiзм, пiдвищуючи свою дохiднiсть за рахунок координацii об’eднаних зусиль.

Еволюцiя ланцюга постачання спрямована на збiльшення обсягу комплексних рiшень та  на  рiст динамiчностi змiн. В пiдсумку одержимо декiлька рiвнiв розвитку ланцюжкiв поставок:

-         внутрiшнiй ланцюг поставок,

-         логiстичний канал,

-         зовнiшнiй ланцюг поставок.

-         логiстична сiтка.

Кожний iз двох параметрiв може змiнюватися вiд низького значення до високого3 . Найвища можливiсть динамiчноi реакцii на змiни ринковоi ситуацii досягаeться при створеннi ефективноi сiтки поставок. По мiрi скорочення ширини охвату зовнiшнiх учасникiв ланцюга поставки, компанiя - виробник втрачаe повноту iнформацii про стан запасiв товарiв та матерiалiв в ланцюгу, про можливостi та намiри учасникiв ланцюга, що навiть при досягненнi значноi гнучкостi своei виробничоi системи, обов’язково  скоротить результативнiсть стратегiчних рiшень. З розширенням партнерських  в ланцюгах поставок в одному або в обох напрямках, а потiм до повноцiнноi сiтки поставок,  e можливiсть побудови системи iнформування и управлiння. Можливiсть динамiчних змiн закладено в самiй структурi ланцюга поставок.

Другий критерiй – комплекснiсть рiшень, котрий визначаe сутнiсть iнформацii в конкретнiй системi та шляхи ii передачi, розрiзняться по формату комплексностi: об’eктивна и суб’eктивна.

Об’eктивна комплекснiсть e результатом самоорганiзацii елементiв, якi спiвпрацюють меж собою. Суб’eктивна комплекснiсть означаe зростання ланцюгiв а структурних зв’язкiв, а також збiльшення комунiкацiйноi активностi всерединi органiзацii. Цi фактори призводять до погiршення умов кооперацii.. В випадку росту складностi структури вiддiлiв збуту и включення в процес узгодження договорiв сумiжних пiдроздiлiв рiзко зростають витрати часу персоналу i партнерiв на комунiкацii, i таким чином це негативно впливаe на зацiкавленiсть споживачiв в продовженi довгострокового спiвробiтництва компанiй. Зусилля фiрми краще спрямовувати на зростання об’eктивноi комплексностi рiшень не тiльки всерединi органiзацii, а i поза нею. Наближення джерела iнформацii дозволяe отримати бiльш  достовiрну iнформацiю, однак в процесi передачi  iнформацii вона проходить через багато структур, може пiддатися спотворенню або втратити цiлiснiсть. Переважити рiзновeкторнi тенденцii в iнформацiйному забезпеченнi в ланцюгах поставок дозволяe розвиток ланцюга поставок у вiдповiдностi до вимог бiзнесу структуру и управлiння iнформацiйними потоками всерединi структури.

В ланцюгу поставок порiвняно з логiстичним каналом збiльшуeться можливiсть для динамiчностi змiн i потреба в об’eктивнiй комплексностi рiшень зростаe4. Разом з тим взаeмодiя окремих органiзацiй як елементiв ланцюга поставки  дозволяe досягнути бiльш повного задоволення кiнцевих споживачiв, а, вiдтак, пiдвищуe конкурентоспроможнiсть сукупностi органiзацii а, отже, окремих органiзацiй в ланцюгу, що e мотивом iнтеграцii органiзацiй в ланцюг поставки. В залежностi вiд того як вирiшуються завдання и якi логiстичнi рiшення приймаються видiляються 4 форми добровiльних об’eднань:

- адмiнiстративнi системи,

- партнерства и союзи,

- контрактнi системи,

- спiльнi пiдприeмства6.

Адмiнiстративнi системи стоять на низькому ступенi добровiльних об’eднань. Вони  характеризуються двома ознаками: наявнiстю яскраво окресленого лiдера,  що намагаeться налагодити спiвробiтництво мiж фiрмами постачальниками - споживачами, i не опираeться на усвiдомлену взаeмозалежнiсть зi сторони всiх учасникiв. На вiдмiну вiд звичайного каналу в адмiнiстративних системах хоча б один iз учасникiв усвiдомлюe необхiднiсть формування системних вiдношень в ланцюзi поставок. Вiд бiльш розвинених  добровiльних союзiв адмiнiстративнi системи вiдрiзняються методом формування вiдношень, пiдчас вони встановлюються диктатом зi сторони компанii, що взяла на себе роль лiдера, особливо в тому випадку, коли вiн володie значною фiнансовою принаднiстю для партнерiв. Партнерства та союзи  виникають в умовах, коли  адмiнiстративнi системи перестають вдовольняти учасникiв и для фiрм потрiбна довгострокова i бiльш прозора система взаeмозв’язку. При цiй формi об’eднання учасники добровiльно вiдмовляються вiд частини автономностi в своiй дiяльностi задля об’eднання зусиль в досягненнi поставленоi цiлi. Без розрахунку на довгострокове спiвробiтництво на досягнутих умовах такий союз неможливий7.

Партнерства виникають коли учасники не хочуть пiдпорядковуватись eдиному керiвництву. Головна форма пiдтримання вiдношень – обмiн iнформацieю та проведення переговорiв при прийняттi рiшень, що спонукають до партнерства, як то пiдвищення цiн.

Союзи - розвиток партнерства и основуються на тих же принципах, плюс готовнiсть втiлювати перетворення в своeму бiзнесi, направлення на збiльшення загальноi вигоди. Цiлi союзу – кооперацiя спiльних людських, iнтелектуальних та фiнансових ресурсiв, спрямована на пiдвищення конкурентоспроможностi всього каналу8. Не дивлячись на те,  що союзи дозволяють шляхом без iнвестицiйних зусиль пiдвищити конкурентоспроможнiсть кожного учасника, приклади таких зв’язкiв нерозповсюдженi. На погляд автора це вiдбуваeться через  те, що сторони бояться вкладати в спiвробiтництво бiльше зусиль, нiж партнери i вiдкривати своi iнформацiйнi потоки органiзацiям, не пов’язаними власнiстю. Для державних пiдприeмств, навпаки, форма союзу маe виступати переважною формою взаeмодii з такими же державними пiдприeмствами, особливо в галузi комунального обслуговування. 

Контрактнi системи заснованi на закрiпленнi господарських зв’язкiв документально оформленими угодами. Така форма забезпечуe вiдносну стабiльнiсть вiдношень и замiсть кооперацii приходять устаткованi взаeмнi зобов’язання. Оскiльки  багато взаeмодiй потребують значних капiталовкладень або передачi iнтелектуальноi власностi, то контрактна форма закрiплення вiдношень маe дуже широке розповсюдження. Не можна говорити про бiльш тiсну кооперацiю при контрактнiй формi вiдношень, нiж при формi партнерства чи союзу. Iх вiдмiннiсть полягае в ступенi формалiзацii вiдношень. Контрактнi системи найбiльш розповсюдженi в практицi взаiмодii державних пiдприeмств з пiдприeмствами недержавноi форми власностi, однак треба вiдмiтити, що  встановлена чинним законодавством тендерна процедура закупiвель не дозволяe розвинути довготривалi стабiльнi вiдносини та отримати всi переваги вiд взаeмодii в ланцюжку поставок.

Сумiснi пiдприeмства виконують роль об’eднань для взаeмодii, коли немаe можливостi однiй компанii виступити провiдником логiстичних дiй в зв’язку зi значними капiталовкладеннями. Для державних пiдприeмств форма сумiсних пiдприeмств маe переваги при органiзацii взаeмодii наукоeмних та iнвестицiйно насичених органiзацiй.

Важливим чинником встановлення потрiбного рiвня вiдношень мiж компанiями в ланцюгу поставок слiд вiднести iх  направленiсть на ступiнь утягнутостi в вiдносини9. Практика органiзацii взаeмовiдносин мiж державними компанiями свiдчить про низький рiвень утягнутостi компанiй в спiльнi дii по пiдвищенню конкурентоспроможностi спiльного ланцюжка постачання для кiнцевих споживачiв, головною причиною чого e мiжгалузева розмежованiсть, та небажання допускати iнших до розпорядження  фiнансовим потоком.  

Лiтература

1. Джеймс Р.Смок, Дуглас М. Ламберт. Стратегiчне управлiння логiстикою.- Москва, Инфа-М, 2005, с 51.

2. Mentzer J.T. et al. Defining Supply Chain Management // Journal of Business Logistics. – 2001.- ? 2(V.22) -  P.4.

3.  152. Anderson J.C., Narus J.A. Business Market Management. Understanding, Creating, Delivering Value.Prentice Hall,New Jersey, 1999

4.   Swierczek A. Ewolucja koncepcji łancucha dostaw w acpekcie powiązan interorganizacyjnych (cz.1) // Logistyka . – 2004. –  ?3. – S.18-20.

5.. Szyszka G. Sieci logistyczne – nowy wymiar logistyky // Logistyka. –2004.– ?3.  

6. Donald J. Bowersox, Donald J. Closs. Logistical Management. The Integrated Supply Chain Proctss.-  Москва, ЗАО Бизнес-олимп. - 2001. - с 132.

7. Karter R.M. Collaborative advantage: The art of alliances. Harvard Business Review, -1994. July-August. P. 94.

8.  Efficient  Consumer Response: Enhancing Consumer Value in the  Grocery Industry. Kyrt Saimon Associates, Inc., - 1993.]

9. С.П.Кущ .Eволюцiя взаeмовiдносин промисловоi компанii з постачальниками. - Вiсник СПбУ - 2005. - Сер. 8. Вип. 2.  - С.15.